Надежда Горбатюк,
Украина
Християнка, люблю Господа. Вчуся любити ближнього...
Прочитано 3614 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Аминь, Надюшенька, аминь! Комментарий автора: Да, прекрасный стих моей любимой поэтессы, Любови Васениной. Ее стихи созвучны моему сердцу...
Спасибо, братик, за единомыслие. Благослови тебя Господь.
Иван Онюшкин
2010-11-20 11:10:18
Как-то товарищ Крылов говаривал, что легко уйти с сайта, а вот остаться...
Я не жалею, что меня "нет" на этом сайте. Я сделал свое дело, а теперь гуляю смело. )))) Главное, чтобы остаться в Книге жизни и в сердцах людей. А сайты... Их много. Я рад, что здесь сейчас царит пусть религиозный (компромиссный), но все же порядок. Отношений нет, но и грязи нет.
Успехов, Надюша, в делании жатвы!!! Комментарий автора: Ну, во-первых, ты на сайте , в ответах нам, в благословениях и пожеланиях, в отзывах. Так что - ты здесь!
А по поводу отношений, они из простых отзывов на стихи, статьи перешли в личные, в письма, в молитвы! Мне Господь дал СТОЛЬКО родных душ через этот сайт! В том числе и тебя, братишка! Как начну молиться, ну весь земной шар охвачивается:)). А ведь и в ответ молятся по всему земному шару, правда?:))
Слава Богу!!!!!!!!!
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Публицистика : Под колпаком - Николай Николаевич Все не так просто, как нам кажется. Люди прожигают свои жизни в погоне за комфортом и удовольствиями. Приходит тот день, когда будет спрошено за все, что он делал, живя в теле.
Написано: «Не скоро совершается суд над худыми делами; от этого и не страшится сердце сынов человеческих делать зло». (Еккл.8:11)
